Острів  дитинства  на  планеті  Земля

Науково-технічна бібліотека в співпраці зі студентами підготувала і показала літературно-музичну композицію « Острів дитинства на планеті Земля » присвячену Міжнародному дню сім’ї, Дню матері та Міжнародному дню захисту дітей.

На заході, який був проведений 12 травня, були присутні студенти третього курсу факультету менеджменту та бізнесу.

Изображение2

Изображение3

Изображение4

Изображение5

Изображение6

«Яке це щастя – просто в світі жити,

Всміхатись щиро сонечку й хмаркам

І світові чарівному радіти,

І дивуватись росяним квіткам...

 

Приходить в світ дитя не випадково,

У кожного свій шлях, своя мета.

Прожити вік змістовно і казково

Задача не така уже й проста.»

Цими віршами ведучі заходу Мізєви Владислав та Станіслав запросили всіх присутніх в світ дитинства. Адже діти – це цвіт Землі, майбутнє нашої країни і кожного з нас, найдорожчий наш скарб, безмежна радість і щастя. Приходять діти у світ зовсім маленькими і безпомічними, а ми, дорослі, повинні їх виростити, огорнути затишком і теплом, щирою ніжністю, батьківською турботою і великою та святою материнською любов’ю.

Изображение7

«Найбільше щастя для татуся й мами –

Це в дивосвіт вести своє дитя.

І захищати серцем і руками

Малу й тендітну свічечку життя.»

Захистити ! Так, але від кого?

Тема, яку ми розглядали , була дуже важлива і навіть не дуже приємна, а, чесно кажучи, навіть страшна. Та неможна мовчати, коли страждає і плаче дитина, ненароджена дитина. Вона могла б вирости і стати великим художником, або просто хорошою людиною. Тож необхідно захистити її від нас самих.

Ми говорили про дуже болючу тему – передчасне переривання вагітності. З екрану до присутніх звернулась ненароджена дитина, яка в своєму щоденнику розповіла про любов до своїх батьків, про те як їй хочеться жити. Але цього не судилося.

Изображение8

Изображение9

Изображение10

Изображение11

Глядачів зворушила історія однієї маленької людини, яка дуже хотіла жити. А назвали ми її «Великодушність вовчиці». В інсценізації брали участь студенти Міщенко Роман, Жнець Юрій, Мірющенко Аліна, Пастух Альона. Автором-оповідачем цієї історії був Мізєв Владислав.

Изображение12

«Встретились двое: он и она…

Изображение13

Изображение14

Кажется влюбились, кажется не могут жить друг без друга…

Изображение15

Но пришла она – другая. И он ушел. Ушел молча, навсегда.

Изображение16

А она осталась одна, совсем одна. Сначала были слезы, потом злость, затем опять слезы. А ведь ей так много нужно было сказать. Она подумала, что больше его никогда не увидит, но он пришел.

У нее появилась надежда и она сказала, что ждет ребенка. Он удивился и ответил: «Ты знаешь, что делать».

Изображение17

Она хотела этого ребенка, но злость и обида сыграли с ней злую шутку. Она подумала: «Если она ему не нужна, то и ей никто не нужен».

Монолог нерожденного ребенка

«Зачем моя мама не добрая волчица, а лютый зверь, называемый человеком? Никогда еще волчица не загрызала своего волчонка, а я с самого зачатия моей жизни слышу приговор о том, что мне надо умереть…

Изображение18

… Почему я не зачался во чреве волчицы, она бы с любовью носила своего детеныша, как сокровище… Она, родив меня, нежно бы лизала своим языком, как бы осыпая своими поцелуями, я бы спал около нее, прижавшись к ее теплой шерсти…

Изображение19

Изображение20

… Люди удивляются, что волки вскармливали брошенных детей, а волки, если бы знали, то удивились и ужаснулись бы, что люди убивают собственных младенцев…

Изображение21

Изображение22

…А теперь человек стал самой страшной опасностью для своих детей: он приговаривает их к смерти и некому защитить их. Я смертник, который ожидает срока, когда моей матери будет удобно убить меня. Она уже вычеркнула меня из своего сердца, из этого мира, где светит солнце, где цветут цветы и поют птицы…»

Изображение23

Глядачі зі сльозами на очах слухали  цю зворушливу історію, цей крик душі ненародженої дитини. Студенти таки замислилися над тим, чому ми приходимо у цей світ. Головне, що не було байдужих.

В літературно-музичній композиції був представлений слайд-фільм на вірші Олени Бедретдинової, звучали пісні Світлани Копилової, зворушливі документальні кадри про дівчинку, яка вижила після аборту.

Головна мета нашої зустрічі – достукатися до сердець глядачів, щоб всі зрозуміли, що найцінніше – це життя.

Любіть життя, любіть один одного і даруйте життя іншим, та пам’ятайте, що інколи прийняте вами рішення може принести як радість, щастя так і горе, біль людям, які поряд з вами і тим хто ще не народився, але дуже хоче жити, як і ми з вами.

Изображение24

Будьте щасливі. Нехай ваші майбутні діти теж будуть щасливими. Будьте завжди разом – мама, тато і маленька дитинка.

Изображение25

Перегляд літератури «Острів дитинства на планеті Земля»

Изображение26

Науково-технічна бібліотека щиро дякує учасникам літературно-музичної композиції студентам Міщенку Роману, Жнецю Юрію, Мірющенко Аліні, Пастух Альоні, братам Мізєвим Владиславу та Вячеславу.

Изображение27

Додаткова інформація
Кількість відвідувань сайту: 2274517
Кількість переглядів сторінки: 37138
Сторінка була створена за 0.256 секунд