БІБЛІОТЕКА В УНІВЕРСИТЕТІ ЯК ДЖЕРЕЛО ЗНАНЬ: ТРАДИЦІЇ, СУЧАСНІСТЬ

Науково-технічна бібліотека Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка - ровесниця навчального закладу, оскільки розпочала свою діяльність у 1930 році. “Історична довідка про діяльність Полтавського інституту інженерів сільськогосподарського будівництва за 1930-1954 рр.” (1) засвідчує, що спочатку наукова бібліотека інституту розташовувалась у будинку за адресою: м. Полтава, вул. братів Литвинових, 15, у пристосованому приміщенні загальною площею 156, 2 м.кв., із книжковим фондом 3 869 книг. Кількість читачів складала 736 осіб. Державою на потреби бібліотеки у 1930 році асигновано 17 165 крб. В грудні 1933 року штат бібліотечних працівників складав 3 особи, які працювали на 3,5 ставки (2). На жаль, в архіві даних про першого завідувача чи завідувачку бібліотеки не виявлено. Хоча в газетних публікаціях працівників бібліотеки, зокрема, Аліни Винниченко (методиста бібліотеки) першим завідувачем бібліотеки названий О.П.Мільчевський (3). Це в свою чергу може виступити підтвердженням нашого припущення про те, що першим завідувачем бібліотеки був Юрій Зіновійович Жилко (1898-1938 ), поет, публіцист, член Спілки селянських письменників “Плуг”, який народився в с. Підлужному на Костопільщині Рівненської області. Ю.З.Жилко публікував у журналі “Плужанин” твори “Чудо”, “Дніпрельстан”, “Беатріче”, “Полустанок” і ін.

Заарештований 18 березня 1938 року і засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської області 5 квітня 1938 р. він повторив долю багатьох інтелігентів тих років. Заарештований, розстріляний, справу вилучено із архіву... (4).

В лютому 1934 року в штаті працівників бібліотеки працювало 4 особи, загальна кількість читачів складала 1200 чоловік, а бюджет бібліотеки становив 20170 крб. Потреби навчального процесу загострюють проблему придбання навчально-наукової літератури. Тому книжковий фонд постійно зростає: в 1938-1939 н. р. в бібліотеці 50032 книги, в 1939-1940 н.р .- 52619, в червні 1941 р. – 59320 книг. На червень 1941 року (перед Великою Вітчизняною війною ) в бібліотеці працювало 8 штатних працівників.(5).

В роки евакуації колективу інституту до Уральська (Північний Казахстан) частина бібліотеки ( близько 2000 екз.) вивезена для потреб навчального процесу, а частина схована у Полтаві патріотично налаштованими співробітниками бібліотеки Марченко Ю.В., Сіонською К.А., Литвиновою К.В., Коптєвою З.Н. В Уральську місцевий гідротехнікум передав частину своїх фондів для потреб навчання полтавських студентів, решта необхідних підручників і посібників була закуплена.

В роки окупації гітлерівцями Полтави, місто зазнало страшних руйнувань, приміщення інституту і будинок, де розташовувалась бібліотека по вул. братів Литвинових, 15 були зруйновані вщент. Загальна сума збитків, завданих інституту складала астрономічну цифру - 6 млн крб. у цінах того часу. Тому після повернення до Полтави у жовтні 1943 року колектив інституту розташовано по вул. Шевченка, 8 на довгих десять років, два студентських випуски.

30 травня 1944 р. з Уральська до Полтави повернулась Логінова Лариса Степанівна, яка виїздила туди разом із евакуйованими фондами. В Полтаві вона приступила до виконання обов'язків завідуючої бібліотекою. На момент повернення до Полтави було збережено 50 тисяч примірників книжкового фонду. Відновила свою роботу наукова бібліотека інституту тільки в січні 1944 року, розподіливши після проведеного обліку книги по відділах. Тоді ж організовується і читальний зал. У тяжкі роки військового лихоліття кошти на придбання навчальної літератури не виділяються, відсутній найпотрібніший господарський інвентар. Та вже у 1944-1945 н.р. на потреби бібліотеки виділено гроші в сумі 11 565 крб (6). Наступного року бібліотека вже мала приміщення корисною площею 109,1 м.кв. Саме за 1945-1946 н.р. вперше подана диференційована інформація про наявний книжковий фонд: підручників – 1734, наукової літератури – 36862, журналів – 2471, художньої літератури – 4655, застарілої літератури – 4279, всього 50001 том, загальною вартістю 206532 крб., абонентів усього 677 чоловік при штаті бібліотекарів 4 чоловіки.(7).

Працівники бібліотеки як і увесь колектив брали активну участь у відбудові зруйнованого приміщення навчального корпусу. Про це свідчать подяки і відзначення в наказах ректора по інституту. Наприклад, наказ по інституту за № 119 від 6 листопада 1947 року винесений працівниці інституту Пашковій М.Ф.

Станом на 1 липня 1949 року книжковий фонд бібліотеки інституту складає 51 711 книг. Він розподіляється наступним чином: актуальний фонд – 39498 прим. (включав у себе підручники і навчальні посібники – 28756 прим.; соціально-економічну літературу – 5682 прим.; художню літературу – 5060 прим.); неактуальний фонд (той, який підлягав списанню та обміну) – 8447 прим.; робітфаківська література (застаріла) – 3447 прим.; іноземна література – 174 прим.; брошури (не входили до книжкового фонду) – 2925 прим.; наукові записки 1940 р. – 145 прим.

У кінці 40-х років бібліотекою інституту отримані підручники і навчальні посібники із 32 назв, що складало 308 книг. Серед них такі потрібні для навчального процесу книги як: Данилевский В.В. Русская техника. – 14 экз.; Той же автор. Справочник строителя – 4 экз.; Гумилевский Русские инженеры. – 8 экз.; Той же автор. Люди русской науки т.1,2. – 2 экз.; Иванов Сборник задач по сопротивлению материалов. – 30 экз.; Киссин Отопление и вентиляция.ч.1. – 15 экз. Лойцянский Л.Г. Курс теоретической механики. ч.1,2. – 20 экз. Той же автор. Справочник архитектора. Т.13. – 5 экз.; Иванов Б.Н. Строительство автомобильных дорог. Ч.2. – 8 экз.; Рабинович Б. Планирование производства. – 10 экз.; Неровецкий А.К. Основы организации и экономики строительства. – 10 экз.; Сахаров Д.Н.Сборник задач по физике. – 15 экз., Мещерский Сборник задач по теоретической механике. – 10 экз.; Гражданские и промышленные здания. – 10 экз.; Архитектурные конструкции под ред. проф.Кузнецова.- 15 экз. Нормы и расценки на все виды работ строительного производства. – 15 экз. та інші.( 8). На цей час бібліотека отримує 66 назв періодичних журналів. В навчальному корпусі працює невелика читальна зала, яку обслуговують працівники бібліотеки, штат якої налічує 4 чоловіки.

Вказана історична довідка відзначає і об”єктивні труднощі в роботі бібліотеки – відсутність твердого ліміту на отримання інститутом підручників і навчальних посібників, ДЕСТів, єдиних норм і розцінок на різні види робіт, іншої літератури, що призводило до того, що нерідко до інституту надходила випадкова література, або застарілих років видання. Створювала незручності в науково-навчальному процесі і відсутність надходжень у ці роки періодичної іноземної літератури. У штаті бібліотеки не передбачена посада бібліотекаря-бібліографа.

Аналіз роботи бібліотеки у 50-і роки показує, що число її читачів і книжковий фонд невпинно зростав. Так, за майже десять років (із 1949 до 1958 р.) бібліотекою отримано 2143 екз. підручників і навчальних посібників на суму 22 717 крб., за передплатою отримувались 73 назви журналів і 19 назв газет. Загальна кількість читачів, які користувались індивідуальним абонементом складала 447 осіб, із них професорсько-викладацький склад – 39 осіб, студентів 340 осіб, службовців і робітників – 68 осіб. Книгообіг підручників і навчальних посібників складав 12 452 екз. Міжміський бібліотечний абонемент надавав послуги із бібліотеки імені В.І.Леніна та Політехнічної бібліотеки у м. Москві – 40 книг за цей період. Працював систематичний та алфавітний каталоги.

Важливою ділянкою роботи працівників бібліотеки цього часу був систематичний ремонт дефіцитних книг і „товстих” технічних журналів, а також переплетення праць викладачів силами майстерні для переплетення книг, яка працювала при інституті. У ці роки при бібліотеці працювала бібліотечна рада, яка складалася із 4 осіб – зав.бібліотеки та трьох викладачів, які укладали виробничі плани роботи колективу бібліотеки, розглядали питання комплектування і основні проблеми обслуговування студентів і викладачів. У навчальному корпусі та біля нього в наявних газетних вітринах працівники бібліотеки постійно виставляли газети як союзного, так і республіканського, обласного видань. На кінець 50-х років серед об”єктивних труднощів у роботі бібліотеки відмічається все та ж відсутність у штатному розкладі бібліотеки посади бібліографа, централізованого постачання навчальної літератури (9).

Саме в 50-і роки бібліотека почала здійснювати внутрішній та зовнішній книгообмін. Згідно заявок кафедр за тематичними планами видавництв здійснювалось постійне комплектування, поліпшувалось забезпечення навчального процесу програмною літературою, розширювалась тематика комплектування фонду, вдосконалювалась якість обслуговування читачів.

Аналіз діяльності роботи бібліотеки за 60-і роки здійснено методом прес-релізу багатотиражної газети інституту „За будівельні кадри”, яка виходила один раз на місяць тиражем екз. Так, у 1960-1961 н.р. зустрічаємо 8 публікацій у різних числах газети за підписами Є.Д.Бердичевської – бібліографа бібліотеки та В.С.Писаренко - завідувачки бібліотеки. Зокрема, в газеті „За будівельні кадри” від 6 листопада 1960 року зустрічаємо у рубриці „Знай і люби свій інститут” наступну інформацію: „Інститут має бібліотеку з двома читальними залами. Книжковий фонд бібліотеки налічує 112 тис.книг на суму 800 тис. крб. В 1960 році бібліотека отримує 26 назв вітчизняних газет, 245 назв вітчизняних журналів, 25 назв зарубіжних газет і журналів. Всього бібліотека отримує підписних видань на суму 25 тис.крб.”

Зав.бібліотеки В.С.Писаренко у дописі до газети „За будівельні кадри” від 8 червня 1961 року повідомляє, що бібліотека обслуговує 3 тисячі читачів, книжковий фонд її налічує 115 тис. книг, відзначає велику допомогу науковців інституту у комплектуванні бібліотеки. А у повідомленні про нові книжкові надходження бібліографа інституту Є.Д.Бердичевської в цій же газеті за 28 вересня 1961 року вказується про отримання централізованим порядком 5 назв нових підручників і навчальних посібників, серед авторів яких і провідні вчені інституту – Березанцев В.Г.,Платонов Є.В. Механіка грунтів, основ і фундаментів. К.,1961; Торяник М.С. Косе нецентрове стиснення і косий вигин у залізобетоні. К.,1961.

Працівники бібліотеки ведуть постійні рубрики у багатотиражній газеті інституту, де повідомляють про новинки наукової та навчальної літератури, про цікаві факти із життя колективу бібліотеки – проведення читацьких конференцій та дискусій, гостро критикують тих читачів-студентів, які дозволяють собі недбале поводження з книгами і таке інше. Відчувається тісний контакт редакції газети (редактор Г.Тимофеєва) із працівниками бібліотеки. У святковому випуску газети „За будівельні кадри” від 8 березня 1962 року рубрика „Славні жінки нашого інституту” вміщує фото усміхнених і заповзятливих працівниць бібліотеки на чолі із її завідувачкою В.С.Писаренко із таким текстом:” Дружний і працьовитий колектив бібліотеки. Ось чому вона стала джерелом поширення передових знань серед студентів і викладачів інституту. На фото – активні працівниці бібліотеки – М.В. Марченко, Г.Я.Тютюнник, В.С.Писаренко, Є.Д.Бердичевська, М.Ф.Пєшкова, О.С.Новикова”.
 

В багатотиражній газеті „За будівельні кадри” за 1966 рік у 10 числах вміщені публікації працівників бібліотеки, серед яких окрім вищеназваних, працівниця читального залу Г.Тютюнник у дописі „Книга – могутнє знаряддя культури” (23.09.1966 р.) переконує студентів поводитись чемно із книгами, берегти їх, наводить конкретні приклади недобросовісного відношення читачів до навчальної літератури. Майже у всіх числах газети ведеться рубрика „Новинки науки і техніки”, де перелічуються надходження до фондів бібліотеки монографій, підручників та навчальних посібників. В газеті за 1967 рік найчастіше зустрічаються поради бібліографа Є.Д.Бердичевської про пошуки потрібної книги, про роботу над самостійним опрацюванням бібліотечних каталогів тощо. У публікації бібліотекаря З.І. Колишкіної „Заходьте в бібліотеку” (24.05.1968 р.) повідомляється про те, що абонемент і читальна зала щоденно обслуговує 500 студентів.

Полтавський інженерно-будівельний інститут у 1970 році відзначав своє 50-річчя, урочистості відбуваються у обласному музично-драматичному театрі імені М.В.Гоголя, велика група викладачів і співробітників нагороджується Почесними грамотами міністерства вищої і середньої спеціальної освіти, серед них і директор бібліотеки Єлизавета Давидівна Бердичівська. У ювілейний для колективу інституту рік в багатотиражній газеті опубліковано 8 дописів працівників бібліотеки, серед них З.Колишкіна, Є.Бердичевська. і інші. Загалом же, слід відмітити високу активність працівників бібліотеки інституту на сторінках вузівської багатотиражної газети як „За будівельні кадри”, так і її наступниці „Полтавський університет”. У ретроспективному бібліографічному покажчику за 1964-2005 рр. „Науково-технічна бібліотека Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка”, який укладено інформаційно-бібліографічним відділом (укладачі - О.Бригіда, Л.Хіміч) вказана кількість публікацій на сторінках преси працівників бібліотеки - ця цифра налічує майже 300 дописів, нарисів, статей і ін. публікацій (10).

У річному звіті про роботу науково-технічної бібліотеки за 1990 рік відзначено, що книжковий фонд її складав 383426 екз., обслуговувана кількість читачів складала 6040 осіб, кількість книговидачі становила - 625856 прим., кількість відвідувань бібліотеки складала 240110 (10). У звітному році читачі обслуговувалися на трьох абонементах – наукової, навчальної та художньої літератури.. Абонементами видано 43 відсотки всієї книговидачі. Здійснювалися такі форми роботи із читачами, як проведення днів бібліотеки на кафедрах, відкриті тематичні перегляди новинок наукової літератури. Це період активного духовного становлення українського народу – в масовій роботі бібліотеки ця тема активно представлена різнобічними виставками, пов”язаними із українськими вечорницями, обрядовими та календарними звичаями та традиціями, причому помітно зростала динаміка відвідування цих заходів. Так, у 1990 році проведено 26 масових заходів, на яких побувало понад 179 відвідувачів. Серед заходів – літературно-музичні вечори, усні журнали, читацькі конференції, тематичні виставки, літературні ікебани.У 1990 році колективу інституту виповнилося 60 років. Бібліотекою спільно із ректоратом підготовлено і проведено тематичний вечір, на якому присутні 700 чоловік. На вечорі прозвучала літературна композиція про професію будівельника, показаний фільм про інститут, у створенні якого брали участь і працівники бібліотеки інституту. (Директор – Т.О.Кулик).

Наступне десятиріччя у роботі всього науково-педагогічного колективу інституту - стало справжнім випробуванням на професіоналізм і вірність своєму покликанню. Адже після проголошення України незалежною суверенною державою потрібно було переходити на регіональний принцип підготовки кадрів спеціалістів. Тобто, мова вже не йшла про розподіл спеціалістів-будівельників від Хуста до Владивостока. Питання постало про необхідність переходу монопрофільного вищого навчального закладу, який готував 600 фахівців за шістьома будівельними спеціальностями до багатопрофільного технічного університету, де б мали змогу готувати фахівців інженерно-технічного та економічного профілю для багатогалузевих потреб народно-господарського комплексу Полтавського регіону. З 1991 до 1994 року колектив викладачів і співробітників інституту разом із самовіддано працюючими бібліотечними працівниками здійснив такий могутній ривок – підготував не тільки матеріально-технічну, а й навчально-методичну базу і отримав єдиний та той час у регіоні високий статус технічного університету. 21 червня 1997 року, на честь 100-річчя від народження нашого знаменитого земляка, видатного теоретика космонавтики Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея) рішенням Кабінету Міністрів України нашому навчальному закладові присвоюється його ім”я. Звичайно ж у цих успіхах колективу викладачів і співробітників університету є велика частка праці нашої бібліотеки. Хоча за першочерговими завданнями підготовки навчальних планів, робочих програм, підручників та навчальних посібників, особливо за підготовки та введення в дію нових навчально-наукових полігонів, корпусів, модулів не одразу постало завдання модернізації роботи науково-технічної бібліотеки університету, яка, забезпечуючи всіх необхідними матеріалами, інформацією та документами, потребувала ґрунтовної внутрішньої перебудови та переходу до електронно-інформаційних методів роботи.

Саме із 2000 року розпочинається активна модернізація роботи науково-техічної бібліотеки університету. Спеціально створена художня рада навчального закладу (очолювана ректором університету - Заслуженим працівником освіти України, доктором технічних наук, професором О.Г.Онищенком , відповідальний заступник – доцент архітектури В.М.Лях) перепроектовує розташування читальних залів, абонементів навчальної та наукової літератури, створюються відповідні умови для розгортання електронної читальної зали, роботи книгосховищ, художнього абонементу і інше.

Головною метою модернізації науково-технічної бібліотеки університету визначене забезпечення інформаційних потреб викладачів та студентів із максимально ефективним використанням бібліотечних ресурсів і сучасних інформаційних технологій. Призначення на посаду директора бібліотеки енергійної Валентини Олегівни Сидоренко багато в чому прискорило цей процес. Акумулювавши навколо себе конструктивно і творчо діючих ініціативних працівників бібліотеки, вона зуміла при дбайливій підтримці ректорату та науково-педагогічного колективу багатьох кафедр університету за стислі терміни втілити в життя складний за змістом і напружений за часом виконання план модернізації роботи науково-технічної бібліотеки. Перш за все він включав у себе комп”ютеризацію та автоматизацію традиційно трудомістких бібліотечних процесів: роботу відділу комплектування та обробки літератури, інформаційно-бібліографічного відділу, створення електронної читальної зали та інше. Здійснено у стислі терміни наклеювання на підручники та посібники читальних залів №1 та №3 штрих-кодів, ведеться невпинна робота по наклеюванню штрих-кодів на методичні видання та підручники навчального абонементу. Сьогодні науково-технічна бібліотека університету – це автоматизований бібліотечно-інформаційний центр, що здійснює всебічне інформаційне обслуговування користувачів, надає їм можливість працювати з електронним каталогом (ЕК), електронною бібліотекою (ЕБ), інформаційними ресурсами мережі ІНТЕРНЕТ. ЕК бібліотеки складається із описів усіх видань, що надійшли з 2002 року (кількість описів станом на 01.11.2008 р. складає 74400 одиниці).Це не тільки описи видань, а й аналітичні описи газет та журналів. Разом із новими надходженнями здійснюється ретровведегння описів літератури за попередні роки. Так, до ЕК уже занесено фонди універсальної читальної зали, читальної зали юридичної та економічної літератури, читальної зали нормативно-технічної літератури (ДСТУ,ГОСТ),абонементів наукової та навчальної літератури, Ценру підвищення кваліфікації. На 2012 рік електронна бібліотека університету налічує 3860 електронних повнотекстових документів.

Дружний і заповзятливий колектив науково-технічної бібліотеки Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, впроваджуючи інноваційні методи роботи, створюють нову інфраструктуру інформаційного обслуговування читачів, гідно зустріли 80-річний ювілей навчального закладу плідними результатами своєї діяльності.

 

Використані джерела

Краткий очерк по истории Полтавского института инженеров сельськохозяйственного строительства (1930-1954 гг) / составитель В.В.Лятошинский. – Полтава, 1954. – 53 с.

Винниченко, А. Наша бібліотека / А.Винниченко // Полтавський університет. – 2002. – №6. – С.2.

Голос України: газ. Верховної Ради України. – 1999.

История библиотеки // Краткий очерк по истории Полтавского института инженеров сельськохозяйственного строительства (1930-1954 гг.) / составитель В.В. Лятошинский. – Полтава, 1954. – С.35 – 40 

Науково-технічна бібліотека Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка: ретроспективний бібліографічний покажчик 1964-2005 рр. – Полтава, 1991. – 58 с.

Годовой отчет о работе библиотеки за 1990 год. – Полтава, 1991. – 58 с.

Сидоренко, В.О.Науково-технічна бібліотека – курс на вдосконалення / В.О. Сидоренко // Полтавський університет. – 2005. – №3.

 

Н.Кочерга, канд. іст. наук, доцент

Додаткова інформація
Кількість відвідувань сайту: 2321965
Кількість переглядів сторінки: 1711
Сторінка була створена за 0.205 секунд
© VovanShu